Когнітивно-поведінкова психотерапія являє собою своєрідний теоретичний мішок, що охоплює множину форм терапії, теоретичною основою яких є когнітивна психологія та теорії навчання, а важливою метою є емпірична перевірка гіпотез та ефективності. До цього напрямку відносяться як методи впливу, запозичені з когнітивної терапії (наприклад, «класична» когнітивна терапія Аарона Бека), так і з поведінкової (наприклад, лікування простих фобій методом однієї сесії) та когнітивно-поведінкової (наприклад, метод подовженої експозиції Едни Фоа).

Модель ABC

Когнітивно-поведінкова психотерапія базується на моделі ABC Альберта Елліса. Хоча нині вона має в основному історичне значення, вона служить своєрідною основою для подальших розробок у ТПБ. Це модель розуміння проблеми, в якій:

A – активуюча подія,

B – переконання,

C – наслідки (емоції, фізичні симптоми, поведінка).

Різні ситуації – активуючі події – є (відповідно до моделі ABC) приводом для активації думок, які відображають наші переконання про себе, інших людей, світ та правила, які ним керують.

Один з моїх улюблених прикладів, що ілюструє цю модель, – це історія про трьох панів Ковальських, які живуть в одному районі та щодня проходять повз той самий парк дорогою на роботу. Одного ранку кожен з наших героїв наступає на… купу (активізуюча подія).

Перший пан Ковальський думає про себе: «Чортові собаки! Чортові власники собак! Заборонити вигулювати собак на цій галявині! Подзвоню в адміністрацію!» Що відчуває перший пан Ковальський? Правильно, він злиться і вже тягнеться до телефону, щоб влаштувати скандал співробітникам кооперативу.

Другий пан Ковальський дорогою на роботу зустрів ту ж купу і подумав: «О ні, знову щось. Чому це відбувається зі мною? Який же я невдаха. День зіпсований, я можу і нікуди не йти». Що супроводжує пана Ковальського номер 2? Він, безсумнівно, сумний і пригнічений, і дорогою упускає багато приємних речей.

Третій пан Ковальський, той самий парк, та сама купа і думка: «О, купа, непогано! Схоже, сьогодні на мене чекає якийсь приємний сюрприз. Як же будуть сміятися колеги в офісі, коли я їм про це розповім!» Що ж, всі ми хотіли б бути як третій пан Ковальський — його супроводжують цікавість і радість. Нічого не вдієш — можна тільки позаздрити.

Помічаєте якусь закономірність? Саме так – усіх трьох людей спіткала одна і та ж подія – купа. Однак через різні переконання кожен з наших героїв по-різному подивився на ситуацію і отримав дещо різні наслідки (злість, печаль, радість).

Автоматичні думки

Когнітивно-поведінкова психотерапія базується на моделі ABC. У цій моделі фактор «B» включає в себе не тільки думки та переконання з різних тем, але й «автоматичні думки» — тобто думки, які виникають у даній ситуації негайно, незалежно від нашої волі. Вони відповідають за збудження та підтримання емоцій. Ці думки часто є специфічними для кожного з нас у різних обставинах. Вони можуть мати характер речення, еквіваленту речення або навіть уявлення. Часто вони виникають у скороченій формі, через що їх буває важко вловити, але в той же час вони є найшвидшою формою інтерпретації події або ситуації.

Особливе значення з точки зору терапії мають автоматичні думки, що стосуються «Я», оскільки вони часто є результатом наших когнітивних схем.

Когнітивно-поведінкова психотерапія — когнітивні схеми

Когнітивні схеми — це наша внутрішня скарбниця знань про світ, вони визначають нашу ідентичність і відповідають за витягування з пам’яті подій та інформації. Когнітивні схеми – це наші внутрішні «істини» про себе, інших людей та світ, сформовані на основі наших ранніх переживань. Вони є записом наших переживань, а також набором правил, своєрідною «інструкцією з експлуатації» світу.

Когнітивні схеми є результатом наших нейрофізіологічних умов (і пов’язаних з ними когнітивних процесів), а також досвіду та впливу навколишнього середовища. Когнітивно-поведінкова психотерапія дозволяє ефективно працювати над зміною когнітивних схем.

Когнітивні спотворення

Якщо ми подивимося на зміст наших думок, пов’язаних з негативними емоціями, то легко помітимо, що в них містяться логічні помилки, які ми називаємо когнітивними спотвореннями. Не хвилюйтеся – когнітивні спотворення зустрічаються у всіх людей і є абсолютно нормальним явищем. Проблема виникає, коли їх багато і вони посилюються.

Отже…

«Будьте обережні в тому, що ви говорите собі, бо може виявитися, що ви слухаєте». Альфред Коржибський

КПТ — основні принципи

Ось декілька принципів, які застосовуються в когнітивно-поведінковій терапії:

  • Визначення мети та труднощів, які заважають її досягненню,
  • Орієнтація на усунення перешкод,
  • Зосередження на теперішньому в початковій фазі терапії (важливіше «як впоратися», ніж «чому я тут»)
  • Надання структури процесу та кожній сесії
  • Активне співробітництво клієнта і терапевта,
  • Важлива роль терапевтичних відносин, які служать безпечною базою для тестування та впровадження змін у спосіб мислення, поведінку та емоції,
  • Психоосвіта,
  • Обмеження терапії в часі,
  • Особиста робота клієнта між сесіями.

Хочете дізнатися більше про те, чого можна очікувати від когнітивно-поведінкової терапії? Запишіться на безкоштовну психологічну консультацію.

Література

Popiel, A., Pragłowska, E. (2008). Psychoterapia poznawczo-behawioralna. Teoria i praktyka. Wydawnictwo Paradygmat: Warszawa.

Автор

Автор

Юліана Шевчук - психолог, психотерапевт

Засновниця Простору Психотерапії «Калина». Закінчила факультет психології Варшавського Національного Університету з відзнакою. Сертифікований психотерапевт у когнітивно-поведінковому підході та схематерапії. Експерт у галузі психічного здоров’я. В нескінченному пошуку знань, які змінюють життя.

Більше про автора